вирушити
Смотреть что такое "вирушити" в других словарях:
вирушити — див. вирушати … Український тлумачний словник
вирушити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирушати — вирушити (починати відхід, від їзд, відліт із якого н. місця), рушати, рушити, відбувати, відбути; відходити, відійти (про людей пішки; про потяги, пароплави); від їжджати, від їздити, від їхати (про людей, наземний транспорт); виїжджати,… … Словник синонімів української мови
взятися — вирушити, відправитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
вирушення — я, с. Дія за знач. вирушити … Український тлумачний словник
двигнути — ну/, не/ш і дви/нути, ну, неш, док., розм. 1) неперех., чим. Однокр. до двигати 2). 2) неперех. Те саме, що двигнутися. 3) перех. і без додатка, перен., фам. Сильно вдарити, штовхнути. 4) неперех. Рушити, вирушити … Український тлумачний словник
пара — I и, ж. 1) Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані… … Український тлумачний словник
полинути — ну, неш, док., поет. 1) Легко, плавно полетіти (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватись у просторі (про літаки, ракети і т. ін.). 2) Легко, плавно попливти. || Почати текти. 3) Поїхати, піти, побігти куди небудь. ||… … Український тлумачний словник
помандрувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати мандрувати. || Вирушити, відправитися в дорогу. || розм. Піти куди небудь на незначну відстань. 2) Мандрувати якийсь час … Український тлумачний словник
